Дивина та й годі – жоден виробник автомобільних акумуляторів не скаже вам точно, скільки слугуватиме зроблена на його заводах батарея. І не тому, що хоче щось приховати, – просто сам не знає.
У роки далекої молодості моєму доброму другові батько віддав свій автомобіль – майже новий і цілком симпатичний седанчик. Друг ганяв на ньому років десять: мотався на село до дідуся, катав дівчат, возив картоплю і капусту. Закінчив ВНЗ, отримав квартиру, народився син… Одного разу приходить засмучений: акумулятор на машині, каже, сів, де тепер новий брати? Де завжди купував, відповідаю, там і бери – що не ясно? А не купував, каже, жодного разу – завжди один був, той, ще батьківський… Людина не дуже підкована технічно, він завжди думав, що акумулятор – це і не витратник зовсім, а така ж деталь, як, скажімо, розподільний вал або стартер. І акумулятор йому жодного разу за десять років не дав приводу для сумнівів. Вражений у саме серце, я побіг дивитися під його капот: що за диво технологій дісталося йому у спадок? Але там стояла звичайна, абсолютно невиразна, запилена і вся подряпана батарея в білому напівпрозорому корпусі…